Бориспіль сьогодні у більшості асоціюється з аеропортом, подорожами та сучасним ритмом життя. Але якщо зазирнути глибше в історію, то ця земля має не менш цікаве минуле, ніж її сучасність. У давні часи Бориспіль і довколишні села були своєрідним осередком традицій, які поєднували у собі землеробську мудрість, гостинність та любов до простих радощів.
Серед цих традицій окреме місце займали настоянки та наливки – напої, що супроводжували людину від буденних днів до великих свят.
Їх готували не просто так. Кожна пляшка мала свою історію, а часом навіть і легенду. Рецепти передавалися від матері до доньки, від діда до онука. У них не було нічого випадкового. Кожна ягода чи спеція мала своє значення, а сам етиловий спирт у народі називали «живою водою». Він був здатний витягнути з плодів і трав найцінніше – колір, аромат, користь, а разом із тим і «душу» рослини.
Настоянки як частина культури та вірувань
У давньому Борисполі важко було знайти дві однакові настоянки. Кожна господиня мала свій особливий рецепт, який ставав своєрідною візитівкою дому. Гостей зустрічали хлібом, сіллю й чаркою наливки, і вже смак цього напою вказував на характер родини. Десь він був солодким і ніжним, десь терпким і насиченим, а десь – пекучим і міцним.
Люди вірили, що настоянка може бути не тільки напоєм, а й оберегом. Молодим дівчатам давали спробувати наливку з вишні – «на любов і щастя». Чоловікам пропонували настоянку на чебрецю чи дубовій корі – «на силу й витривалість». Старшим людям готували шипшинову або медову, бо вірили, що вона «додає здоров’я й легкості серцю».
До великих свят настоянки готували заздалегідь. У родинах могли за місяці до весілля чи храмового дня поставити кілька глечиків у льох, щоб напій встиг набрати сили. Це був майже ритуал. Господиня стежила за процесом, щодня перевіряла настій, а часом навіть шептала молитви чи побажання добробуту, щоб вони «ввібралися» в напій.
Інгредієнти, що стали частиною легенд
Бориспільські настоянки завжди були багатими на інгредієнти. У хід ішло майже все, що росло на подвір’ї чи у полі, що дарувала природа в різні пори року. Кожен компонент мав своє призначення, і в народі з ним пов’язували певні прикмети чи повір’я.
- Вишні – символ любові й пристрасті. Вважалося, що наливка з вишень допомагає молодим знайти щастя в шлюбі.
- Сливи надавали настоянкам глибокого аромату й легкого серпанку терпкості. Їх часто готували на осінь, коли збирали врожай.
- Яблука вважалися символом родючості й добробуту. Сушені яблука давали напою «тепло печі» й відчуття домашнього затишку.
- Груші мали легкий аромат і ніжність. У легендах грушеві настоянки приносили мир у дім і злагоду в родині.
- Чорна смородина надавала напоям сили й вітамінності. Її темний колір асоціювався з глибиною та міцністю.
- Мед – універсальний інгредієнт, що пом’якшував різкість спирту. У символіці він означав достаток, гармонію та добрі стосунки.
- М’ята й меліса дарували свіжість і легкість. Вважалося, що вони знімають втому та захищають від «поганих думок».
- Чебрець – «трава воїнів». Настоянки на ньому пили для мужності й відваги.
- Звіробій мав славу «трави від сорока хвороб». Його додавали, щоб напій лікував не лише тіло, а й душу.
- Шипшина цінувалася за свої лікувальні властивості, особливо в холодну пору року.
- Кориця й гвоздика надавали зимовим настоянкам тепла й святкового духу.
- Мускатний горіх у малих дозах робив напої пікантними й незвичайними.
- Родзинки підсилювали солодкість і створювали відчуття, що настоянка «грає» в роті, нагадуючи вино.
- Дубова кора надавала деревної терпкості й благородного відтінку, наче напій побував у бочці.
- Лимонна цедра додавала яскравості й життєрадісності. Такий акцент робив напій святковим і підкреслював його індивідуальність.
Символіка та спадщина, що не згасає
Для жителів Борисполя настоянки ніколи не були лише напоєм. Вони вважалися символом єдності родини, пам’яттю про предків і своєрідним оберегом. У багатьох сім’ях пляшку з особливою наливкою берегли десятки років і відкривали лише в найважливіші моменти: на весіллі, хрестинах, при поверненні з далекої дороги.
Легенди розповідають, що деякі настоянки готувалися спеціально для майбутніх поколінь. Напій «дозрівав» й чекав на той день, коли стане частиною великої родинної події.
Сьогодні, коли Бориспіль відомий, як повітряні ворота країни, ці старовинні рецепти звучать як нагадування. У міста є не лише сучасне обличчя, а й багата культурна душа. Настоянки й наливки залишаються невидимим мостом між минулим і теперішнім, символом гостинності, родинності та любові до життя.
Джерело — https://spirt-optom.shop/spirt-psheniznaja-sleza-gorod-borispol/