У місті, де шум злітаючих літаків часом накриває думки, жила собі жінка на ім’я Дарина. Вона працювала в бібліотеці, збирала старі книжки, читала тихо, підкреслювала олівцем найчуттєвіші абзаци. Її життя було спокійним і передбачуваним, як понеділкові маршрутки, що вирушали з центру до околиць. Але одного ранку Дарина прокинулася з бажанням, яке не сховати між рядками класики чи закласти книжковою закладкою. Бажання було глибоке, трохи сором’язливе, але дуже справжнє.
Вона довго дивилася у вікно, за яким тягнулися дроти електропередач і поволі проходили хмари, схожі на вату з дитинства. І тоді, не вимикаючи старого чайника, Дарина взяла до рук свій ноутбук. Інтернет у Борисполі працював стабільно, навіть у бібліотеці. У пошуковому рядку вона не писала нічого конкретного, не вбивала жодних запитів. Просто натиснула на одну з закладок — випадково збережене посилання, яке хтось колись надіслав. Дарина навіть не пам’ятала хто. Можливо, Олена з другого поверху, яка любила «усе нестандартне».
Сторінка завантажилась швидко. У той час, коли на головній площі продавали домашній сир і зелень, а в салоні поряд сушили когось перед вечірнім весіллям, Дарина потрапила у магазин сексшоп онлайн, вона опинилася у світі, де товари мали несподівані назви: вібруючі метелики, масажери без сорому, пристрої з функцією підігріву й обіцянками неочікуваних відчуттів.
Той сайт не кричав про знижки. Він не просив підписатися на розсилку. Він не продавав нічого нав’язливо. Він просто існував. Мовчазно, з повагою до тіл і бажань, без осуду й без поспіху. Фото були м’якими, ніби зробленими на світанку, а опис кожного предмета більше нагадував сторінки з нотатника мандрівника, ніж каталог товарів.
Дарина з подивом розглядала речі, яких раніше остерігалася. Але тут вони виглядали як інструменти до себе. Не вульгарні. Не чужі. Деякі з них навіть здавалися… елегантними. Вона провела пальцем по тачпаду, відкриваючи сторінку за сторінкою, не помічаючи, як чай охолов, а кішка заснула на підвіконні, згорнувшись у клубок. Зрештою, вона обрала кілька речей. Просто з цікавості. Просто щоб спробувати.
Оплата в онлайн магазині була анонімною. Доставка — непомітною. У Борисполі ніхто й не здогадався, що бібліотекарка Дарина отримає невеликий пакунок у коричневій коробці, запакованій так, ніби всередині — новий роман. А може, так воно і було.
Увечері того ж дня вона запалила свічку, відкрила вікно і вперше дозволила собі не читати перед сном. Замість цього вона відкрила коробку з сексшопу. І зрозуміла: іноді найпотаємніше не потребує слів. Іноді найважливіше приходить тоді, коли перестаєш шукати щось конкретне.
А сайт… Він залишився у закладках. Мовчазний, без поспіху. Як старий друг, до якого не обов’язково дзвонити, але якого завжди приємно побачити знову. І десь між сторінками про історію міста Бориспіль і новими надходженнями у бібліотечному каталозі, жила собі тиха революція. Особиста. І дуже тілесна.