Мікроінсульт: особливості, наслідки та реабілітація

У разі транзиторної ішемічної атаки ТІА – мікроінсульту, затор у кровоносній судині головного мозку розсмоктується самостійно, без втручання лікарів. Однак навіть тимчасове перекриття кисню загрожує важкими наслідками для тканин головного мозку.

Особливо якщо воно відбувається неодноразово. Сукупна шкода від ТІА може бути порівняна зі шкодою від одного повноцінного інсульту.

Наслідки мікроінсульту

Кожен мікроінсульт – удар по здоров'ю людини. Навіть якщо симптоми відступають без терапії, це все одно свідчить про те, що нервові клітини відчувають гостру нестачу кисню і відмирають.

У пацієнтів після ТІА погіршується пам'ять, з'являються ознаки недоумства, змінюється характер. Нерідко у людей, які перенесли ТІА, наступного разу стається не менш небезпечний мовчазний інсульт. При цьому симптоми нападу відсутні, але порушення кровообігу завдає серйозної шкоди нервовим клітинам.

Транзиторна ішемічна атака повторюється знову у третини людей. У кожного десятого пацієнта протягом трьох місяців після ТІА розвивається інсульт. Ось чому так важливо якнайшвидше розпочати реабілітаційні заходи після мікроінсульту.

Реабілітація після мікроінсульту

У пацієнта після ТІА можуть спостерігатися віддалені наслідки судинної катастрофи: загальна слабкість, порушення чутливості обличчя або кінцівок, слабкість у руках і ногах, плутане мовлення, погіршення пам'яті, утруднення ковтання, депресія. Такий стан потребує реабілітації.

Реабілітація має охоплювати заняття з фізичним терапевтом, ерготерапію, медикаментозну терапію, спостереження невролога і психолога, а також уролога і логопеда в разі потреби.

Пацієнту потрібен особливий режим праці та відпочинку. Комплексна реабілітація скорочує період відновлення, покращує прогноз, знижує ризик інсульту та ускладнень. Саме комплексний підхід на основі доказових методів використовує сучасний центр реабілітації після інсульту у Києві Result, який відкрився у січні цього року.

Яких принципів необхідно дотримуватися

Успішного результату при виконанні відновлювальних процедур після інсульту у пацієнтів будь-якого віку можна домогтися, дотримуючись декількох значущих принципів:

• Своєчасний початок реабілітаційного процесу – з моменту перебування на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні, коли стан пацієнта повністю стабілізувався. Надалі реабілітацію слід продовжити в домашніх умовах.
• Підтримання активності – рідні та близькі, які наглядають за хворим, мають брати активну участь у процесі відновлення, створюючи рекомендовані лікарем умови..
• Систематичність і послідовність – від найпростіших занять до регулярного здійснення терапевтичних заходів, з поступовим зростанням складності.
• Індивідуальна програма – найбільш ефективні методи реабілітаційного впливу персонально для кожного пацієнта відповідно до вимог лікаря.

Патологічний стан після ТІА відрізняється меншим масштабом ураження. Відновлення після мікроінсульту при дотриманні реабілітаційних приписів завершується швидко і призводить до повного одужання пацієнта.